Прикраси з міді, срібла та золота, виконані місцевими майстрами, а також імпортні, з’явилися на території сучасної України ще в ІV тис. до н.е. І хоча у цей час обробка дорогоцінних металів ще не стала окремою галуззю, археологічні знахідки вказують на зародження специфічних технологій, притаманних саме золотарству. Його подальший розвиток відбувався за доби бронзи у ІІІ–ІІ тис. до н.е. Про це свідчать декоративні вироби зі збірки музею, що походять із Закарпаття та Наддніпрянщини. Серед них – скроневі підвіски та сережки у вигляді спіралей, кілець, півмісяця чи “човника”, зроблені способом лиття та кування. З допомогою додаткових ювелірних прийомів на їх поверхні створено ефект полиску або мерехтіння.