Сторінки до 31.01 на http://andr.com/

Інтерактивне заняття-гра “Ти — археолог”

Урок-екскурсія “Княжа Русь-Україна” для учнів 5 класу

Екскурсія-квест “TabulaRasa” для учнів 7-11 класів

 

Мисливський набір „Хмелю мій, хмелю”

1976-1979 pp. Київ.

Художник-ювелір В.Ф. Хоменко.

Гарнітур „Літо”

1977 р. Київ.

Художник-ювелір В.Ф. Хоменко.

Шпилька “Береги”

1986 р. Київ.

Художник-ювелір В.Ф. Хоменко.

Браслет „Десна”

1982 р. Київ.
Художник-ювелір В.П. Друзенко.

Гарнітур „Весільний”

1986 р. Київ.

Художник-ювелір В.І. Балибердін.

Гарнітур „Дикобраз”

1991 р. Київ.

Художник-ювелір О.А. Гулько.

Брошка „Восьминіг”

1985 р. Одеса.

Художник-ювелір А.Л. Погорецька.

Гарнітур “Аметистовий” з брошкою “Весна”

1985 р.

Одеса.

Художник-ювелір А.Л. Погорецька.

Брошка „Хризолітова квітка”

1983-1986 рр. Одеса.

Художник-ювелір А.Л. Погорецька.

Брошка „Чорне-червоне”

1985 р. Сімферополь.
Художник-ювелір О.А. Міхальянц.

Шпилька „Чорне-червоне”

1985 р. Сімферополь.

Художник-ювелір О.А. Міхальянц.

Кольє „Половчанка”

1975 р. Сімферополь.

Художник-ювелір Ю.Є. Федоров.

Брошка „Північне сяйво”

1985 р. Сімферополь.

Художник-ювелір Т.В. Письменна.

Брошка „Міраж”

1985 р. Сімферополь.

Художник-ювелір Т.В. Письменна.

Брошка „Космічний пейзаж”

1985 р. Сімферополь.

Художник-ювелір О.Я. Письменний.

Брошка „Метаморфози”

1985 р. Сімферополь.

Художник-ювелір О.Я. Письменний.

 

Історія музею

Музей історичних коштовностей України – філіал Національного музею історії України (посилання на сайт НМІУ) – своїм заснуванням завдячує визначній події в українській археології, пов’язаній з іменем відомого археолога, засновника київської школи скіфологів О.І. Тереножкіна (1907-1981). Розкопки скіфського кургану IV ст. до н.е. в м. Мелітополі, здійснені у 1954 році під його керівництвом, відкрили новий етап у дослідженні поховань скіфської знаті. Під час розкопок,  які були першими після довгої, майже піввікової перерви у дослідженні скіфських курганів, було знайдено близько чотирьох тисяч золотих прикрас. Українські археологи вирішили залишити унікальні знахідки в Україні, тобто зламати існуючу з імперських часів тенденцію віддавати найцінніші знахідки до центральних музеїв Москви і Ленінграда (Ст. Петербург). Дізнавшись про результати розкопок, тодішній директор Ермітажу М.І. Артамонов написав листа до Інституту археології АН УРСР з проханням передати знахідки з Мелітополя до Державного Ермітажу. Не одержавши позитивної відповіді, він звернувся до президента АН УРСР О.В. Палладіна. Проте академік розпорядився передати усі матеріали з Мелітопольського кургану до Київського державного історичного музею (нині Національний музей історії України) і в подальшому залишати історичні пам’ятки в Україні.

Через деякий час, після передачі знахідок з Мелітопольського кургану до Київського історичного музею, його співробітникам було запропоновано підготувати виставку виробів з дорогоцінних металів з колекції музею. Експонати різного часу, виготовлені, в основному, із золота та срібла, прикрашені емалями та дорогоцінним камінням розмістили в лекційному залі історичного музею. Урядова комісія після відвідин виставки прийшла до висновку, що «коштовностей» достатньо для створення спеціального відділу. 22 листопада 1963 року Радою Міністрів УРСР було прийнято постанову №1300 «Про створення при Київському державному історичному музеї спеціального відділу – «Золотої кладової» для  збереження і широкого показу трудящим історичних і мистецьких пам’яток з дорогоцінних металів. Міністерство культури УРСР 28 грудня 1963 р. видало відповідний наказ за № 378.

У 1965 р. Київський державний історичний музей дістав назву Державний історичний музей УРСР, а філіал отримав статус музею «Золота кладова». У 1968 році згідно Наказу Міністерства культури УРСР  № 70  музей перейменовано у Музей історичних коштовностей УРСР. Під цією назвою 4 січня 1969 року він відчинив двері для перших відвідувачів. Коли на виконання постанови Уряду на базі Державного історичного музею УРСР у 1991 році було створено Національний музей історії України, його філія отримала свою сучасну назву – Музей історичних коштовностей України.

Для розміщення Музею історичних коштовностей на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника (нині Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник) було виділено пам’ятку архітектури доби українського бароко XVII–XVIII ст. так званий Ковнірівський корпус. (посилання на сайт Лаври)

1  2  3

 

 

Основу фондів музею склали експонати  Державного історичного музею УРСР, який передав близько 80 тис. одиниць зберігання. З них найбільшу частину складали колекції нумізматики, фалеристики і медальєрики, які за роки існування музею були значно поповнені і в даний час зберігаються в Національному музеї історії України.  Також протягом 1964-1968 рр. ще 24 музеї України передали новоствореному музею 2400 експонатів з дорогоцінних металів і коштовного каміння. Значний внесок у формування археологічної колекції Музею коштовностей зробив Інститут археології НАН України, а також Дніпропетровський та Донецький державні університети. Найбільша в світі за чисельністю колекція «скіфського золота» є гордістю не лише музею, а і всієї України. Окрасою колекції є славнозвісна золота пектораль ІV ст. до н.е. З часу заснування Музей історичних коштовностей України постійно поповнює свої фонди. Фондово-закупівельна комісія відібрала й закупила предмети музейного значення різних епох як у приватних осіб, так і в установ. Чимало експонатів до музею передали працівники державної митниці та Служби безпеки України. Деякі речі музей отримав у подарунок від громадян України. За роки існування музею була сформована нова колекція сучасного ювелірного мистецтва.

Завдяки копіткій роботі реставраторів музею відновлено і повернуто до життя понад 20 тисяч унікальних пам’яток ювелірного мистецтва різних епох. Реставрація цих експонатів дала можливість не тільки поповнити експозицію новими експонатами, але і  створити такі експозиції як «Західно-європейське срібло XVI–XIX ст.» та «Пам’ятки єврейського церемоніального мистецтва».

Указом Президента України Л.Д.Кучми «Про невідкладні заходи щодо розвитку музеїв» № 489/2000 від 22.03.2000 г. встановлено, що Національний музей історії України та його філіал – Музей історичних коштовностей України – являються основними музейними закладами, які здійснюють прийом, зберігання, облік та експонування історичних і художніх пам’яток, виготовлених з використанням дорогоцінних металів та каміння.

У 2004 р. музей зазнав значних змін. Було проведено реставрацію будівлі та  реконструкцію приміщень, встановлено сучасне музейне обладнання, створено нову експозицію.

Експозиція Музею історичних коштовностей України розташована в 9-ти залах, її побудовано за історико-хронологічним принципом, що дозволяє відтворити сторінки історії художньої обробки металу: золота, срібла, бронзи з рубежу IV–ІІІ тис. до н.е. до сьогодення, іншими словами – виникнення, становлення і розвиток ювелірного мистецтва на території сучасної України.

Гордістю музею є найбільша за обсягом унікальна колекція «скіфського золота», яка не має аналогів у світі. Вона презентує ювелірне мистецтво іраномовних кочових скіфів, котрі з VII ст. до н.е. до ІІІ ст. н.е. панували в степах України. Окрасою її є славетна золота пектораль IV ст. до н.е.

Великий розділ експозиції розповідає про ювелірне мистецтво епохи раннього та пізнього середньовіччя (IV–XIV ст.). Це неперевершені за майстерністю виконання і вишукані прикраси, виконані в техніці гравірування, карбування, зерні, скані, черні, перегородчастої емалі, інкрустовані коштовним і напівкоштовним камінням, які були знайдені на території України під час археологічних розкопок в похованнях вождів та воїнів кочових племен (гунів, аварів, хозарів, печенігів, половців) та у складі слов’янських та давньоруських скарбів.

Історія окремих предметів археологічної колекції Музею історичних коштовностей України є невід’ємною частиною історії створення і формування зібрання Міського музею старожитностей і мистецтв (1899 р.), який  був офіційно відкритий 30 грудня 1904 р. під назвою «Київський художньо-промисловий і науковий музей імені государя-імператора Миколи Другого Олександровича».

У формуванні археологічної збірки Міського музею прийняли участь відомі колекціонери і меценати – О.М. Терещенко, І.А. Хайновський, Ф.Ф. Кундеревич, В.Є. Гезе, В.В. Хвойко, В.Б. Антонович, Є.О. Зносько-Боровський, О.О. Бобринський.  Неоціненний вклад у збереження культурної спадщини України і створення музею вніс київський меценат, колекціонер Богдан Іванович Ханенко (1848-1917). Він фінансував розкопки вчених, викуповував витвори стародавнього і середньовічного мистецтва у кладошукачів і володарів землі, на якій проводили розкопки. Близько 1500 унікальних експонатів різних епох, які є серцевиною зібрання Музею історичних коштовностей України, надійшли саме з колекції Б.І.Ханенко.

Найдавнішими за часом виявлення знахідками в колекції музею є платівки із зображенням грифонів, знайдені в 1845 році під час археологічних розкопок під керівництвом професора Київського університету св. Володимира М.Д.Іванішева скіфського кургану Переп’ятиха неподалік від Фастова на Київщині. Цікаво те, що в експедиції штатним художником працював Тарас Григорович Шевченко, який тільки закінчив Петербурзьку Академію мистецтв. Т.Г.Шевченко замалювував знахідки і виконав олійними фарбами реконструкцію кургану. В 1849 році ці знахідки поступили до університетського музею, а в 1936 році увійшли до зібрань Київського історичного музею. Саме платівки із зображенням грифона – стража на шляху до духовної досконалості – стали основою для створення логотипу Музею історичних коштовностей України.

Значна частина зібрання музею відкриває сторінки історії прикладного мистецтва XVI-XX ст. З творчістю українського, російського та західноєвропейського золотарства знайомлять численні вироби – ювелірні прикраси, посуд, предмети церковного призначення, виконані талановитими майстрами  в стилях бароко, рококо та класицизму.

В експозиції музею також представлена унікальна колекція єврейського церемоніального срібла.

Співробітники музею проводять велику наукову роботу, наслідком якої є кілька дисертацій, значна кількість статей, чимало каталогів, інших публікацій, беруть участь у міжнародних симпозіумах. Музей проводить щорічну міжнародну наукову конференцію «Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки», результатом якої є випуск часопису «Музейні читання». Матеріали з колекцій Музею історичних коштовностей України завжди викликали зацікавленість як з боку широкого загалу, так і серед учених різних галузей науки. Більшість експонатів музею є невичерпним джерелом відомостей, що сприяють вивченню та пізнанню світогляду, побуту, мистецтва, процесів виробництва тих племен і народів, які населяли територію сучасної України від найдавніших часів. Велика увага приділяється в музеї збереженню культурно-історичних цінностей в інтересах національної й світової культури.

Музей постійно знаходиться в пошуку нових шляхів презентації своїх унікальних збірок. Окрім оглядових та тематичних екскурсій, у музеї були створені театралізовано-поетичні костюмовані екскурсії «Скіфія золота» та «Священні скарби», які допомагають відвідувачам  зануритись у давні часи і стати співучасниками історичних подій.

Багаторічна міжнародна виставкова діяльність Музею історичних коштовностей, яка розпочалась з 1975 року, принесла йому воістину світову популярність, а разом з цим величезна кількість людей у багатьох країнах світу довідалася і відкрила для себе Україну – державу з багатою історією і культурою, джерела якої ідуть у глиб тисячоліть.

Музей історичних коштовностей України є не лише найбільшим центром збереження предметів з дорогоцінних металів, а й скарбницею творчої думки, літописом української історії, викарбуваним у золоті, сріблі та коштовних каменях.

 

 

 

 

 

2007 р.

Пектораль. Повернення

Виставка була присвячена 75-річчю з дня утворення Дніпропетровської області

Час проведення:  19 березня – 30 травня 2007 р.

Організатор виставки: КЗК «Дніпропетровський історичний музей ім. Д.І. Яворницького».

Учасники виставки: КЗК «Дніпропетровський історичний музей ім. Д.І. Яворницького», Музей історичних коштовностей України.

На виставці було представлено 2 експонати з колекції Музею історичних коштовностей України.

 

Скарби Чернігівщини

Час проведення:  18 квітня – 31 серпня 2007 р.

Організатор виставки: Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В. Тарновського.

Учасники виставки: Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В. Тарновського, Музей історичних коштовностей України.

На виставці було представлено 12 експонатів з колекції Музею історичних коштовностей України.

Браслет-наруч (копія) Гривна шийна.

XI–XII ст.

Гривна шийна.

XI–XII ст.

Браслет.

XI–XII ст.

2010 р.

Золота пектораль

Виставка була присвячена 50-річчю післявоєнного відродження Донецького обласного художнього музею

Час проведення:  1 вересня – 1 листопада 2010 р.

Організатор виставки: КЗК «Донецький обласний художній музей».

Учасники виставки: КЗК «Донецький обласний художній музей», Музей історичних коштовностей України.

 

2013 р.

Скіфія золота

Час проведення:  15 березня – 10 липня 2013 р.

Організатор виставки: КЗК «Дніпропетровський історичний музей ім. Д.І. Яворницького».

Учасники виставки: КЗК «Дніпропетровський історичний музей ім. Д.І. Яворницького», Інститут археології НАН України, Музей історичних коштовностей України.

Музей історичних коштовностей України представив на виставці один експонат зі своєї колекції – реконструкцію костюму знатної скіф’янки за матеріалами з кургану Товста Могила, Дніпропетровська обл.

 

http://andr.com/ffiles/vistavki/image136.jpg