Музей історичних коштовностей УРСР, 1990 р.

Матеріал підготували Хардаєв Володимир Михайлович і Романовська Тетяна Єфимівна.

Фото Жидченко В.С.

Редактор Гермаш3.М.

Художник Сендзюк Є.Ф.

Художній редактор Мистецька С.О.

Технічний редактор Аленіна Л.І.

Коректор Заболотна Р.А.

 

Перелік сюжетів:

СІЧЕНЬ

Меч із золотою рукояткою, інкрустований гранатами. IV–V ст. Один із прекрасних зразків ювелірної спадщини гунської епохи. Як і багато інших ювелірних виробів цього періоду, можливо, був виконаний руками боспорських майстрів.

ЛЮТИЙ

Золоті пряжки від пояса. VII ст. Робота візантійських майстрів. Пряжки входили до поясного набору – основної прикраси чоловічого костюма.

БЕРЕЗЕНЬ

Золоті сережки-підвіски. VII ст. Робота візантійських майстрів. У IV–VII ст. простежується процес становлення нових художніх форм, відмирання старих і виникнення нових технічних прийомів.

КВІТЕНЬ

Срібні з позолотою прикраси. VI–VII ст. Робота слов’янських майстрів. Знайдені у складі Мартинівського скарбу – винятковому за багатством і різноманітністю речей. Особливо цікаві фігурки людей. На грудях вигравірувані й підкреслені позолотою орнаментальні смужки, що відображають вишивку.

ТРАВЕНЬ

Золоті сережки-підвіски. VII ст. Робота візантійських майстрів. Прикрашені зерню та сканню. У Давній Русі сережки слугували прикрасою як для жінок, так і для чоловіків з тією тільки різницею, що чоловіки носили по одній сережці, тоді як жінки – по дві.

ЧЕРВЕНЬ

Золота нагрудна прикраса. VII ст. Робота візантійських майстрів. Знайдено в 1961 р. поблизу с. Глодоси Кіровоградської області в комплексі справжніх скарбів давніх часів.

ЛИПЕНЬ

Срібні з позолотою поясні набори. XII–XIII ст. Знайдені у 1981 р. в поховальному комплексі Чингульського кургану Запорізької області. Мода на поясні набори прийшла на Русь зі Сходу.

СЕРПЕНЬ

Срібна сережка-підвіска. XII ст. У давнину прикраси найчастіше були талісманами, оберегами, амулетами, наділялись магічними властивостями. Шум, який виникав під час носіння підвісок, повинен був відганяти злих духів.

ВЕРЕСЕНЬ

Золоті колти з перегородчастими емалями. XII ст. Робота давньоруських майстрів. Колти – це великі пустотілі підвіски до головного убору. Зображені на колтах птахи-сирени із жіночими обличчями, парні птахи та древо життя між ними повинні були уберегти жінку від злих духів. Малюнки виконані у техніці перегородчастих емалей – найвище досягнення середньовічного ювелірного мистецтва.

ЖОВТЕНЬ

Срібне з позолотою нагрудне намисто з криновидних підвісок і намистин. XII–XIII ст. Робота давньоруських майстрів. На грудях поверх одягу носили гривни, різноманітне намисто, ланцюги, намистини. Руки були перехоплені в зап’ястях браслетами, пальці прикрашені перснями.

ЛИСТОПАД

Золоті колти з перегородчастими емалями. XII ст. Робота давньоруських майстрів. Колти мали під дужкою отвір для пахощів (засипали запашний порошок, заливали трояндову олію або клали шматок тканини, насичений пахощами).

ГРУДЕНЬ

Нагрудне намисто з криновидних підвісок та бус і золотий зірчастий колт. XII–XIII ст. Робота давньоруських майстрів. Ювелірні прикраси будь-якої епохи нерозривно пов’язані з одягом. Простота крою надолужувалась багатством колірної гами і ювелірними прикрасами, які доповнювали костюм.

На першій сторінці обкладинки: золотий нагрудний медальйон. VII ст. Робота візантійських майстрів. Знайдений в 1961 р. поблизу с. Глодоси Кіровоградської області. Прикрашений агатом, сердоліком, перлами.

На другій сторінці обкладинки: скарб золотих прикрас. XI–XIII ст. Робота давньоруських майстрів. На території Києва знайдено близько 60 скарбів дорогоцінних ювелірних виробів, що складають приблизно третину всіх виявлених давньоруських скарбів.

На третій сторінці обкладинки: срібна з позолотою курильниця. Середина XIII ст. Знайдена у 1981 р. поблизу с. Заможне Запорізької області в похованні знатного половця. З давніх часів курильниці використовували для спалювання різних ароматичних речовин, які цілюще впливали на людський організм. Використовували ромашку, м’яту, липу, бузину, тмин, гвоздику, ваніль, полин, аїр та ін.

На четвертій сторінці обкладинки: золоті трибусинні сережки-підвіски “київського типу” зі сканню та зерню. XII ст. Робота давньоруських майстрів. Найулюбленіша прикраса давньоруських жінок – скроневі сережки-підвіски. Різноманітні за формою та розмірами вони впліталися в волосся або підвішувалися на стрічках і шнурах до головних уборів.

<<Вгору