Великий курган ранньоскіфського часу на Київщині, 2006 р.

Великий курган ранньоскіфського часу на КиївщиніУчасники проекту: Білан Ю.О., к.хім.н. Жарких М.І., Каштанов В.В., Клочко Д.В., Колосов Ю.Г., Костюк І.О., Панченко М.В., Пукліна О.О., д.і.н.  Скорий С.А., Солтис О.Б.

Дана версія бази містить 158 вершин, 2 авторських аркуші тексту українською і російською мовами, 141 зображення.

Роботу над диском завершено 3 січня 2006 р.

Метою даного проекту було найбільш повне висвітлення питань, пов’язаних з вивченням однієї з найцікавіших пам’яток ранньоскіфського часу, що була розкопана на території Київщини в середині 90-х років XX ст. Розкопки проведені експедицією Відділу охорони пам’яток археології Київського обласного Управління культури (нині – Київський обласний центр охорони і наукових досліджень пам’яток культурної спадщини при Київському обласному Управлінні культури, національностей і релігій).

Курган поблизу села Іванковичі у Київському Подніпров’ї, досліджений у 1994 р., входить до числа найбільших курганів ранньоскіфського часу в Дніпровському Лісостеповому Правобережжі (разом з Переп’ятихою і курганом поблизу с. Глеваха). Останець насипу, що зберігся до початку розкопок, мав висоту близько 7 м. Він міг мати висоту більш ніж 10 м при діаметрі не менше 60–70 м.

Під насипом знаходилася єдина могила – великий дерев’яний склеп у ямі, над яким була встановлена шатроподібна конструкція з радіально розташованих колод, устелених очеретом, і обнесених дерновими вальками. Стіни могили обшили обаполом, а на дні встановили поміст з дощок. Усередині поховання закопано шість опорних стовпів, на які спиралися укладені вздовж могили три могутні дубові обаполи перекриття. Другий накат був виконаний із дощок, укладених поперек.

Курган пограбований у давнину, ще до того, як завалилася шатроподібна конструкція над могилою. Проте, у похованні збереглися деякі предмети інвентарю, що визначають дату пам’ятки кінцем VII – початком VI ст. до н.е.

Розміри насипу і могили дозволяють вважати, що похований за життя мав дуже високий соціальний статус. Ряд рис обряду не характерний для поховальної практики населення Лісостепу скіфського періоду, і свідчить про зв’язок похованого із степовим скіфським світом. Не виключено, що він був вождем одного із скіфських племен, що входили до кочового контингенту, який просунувся до Східноєвропейського Лісостепу з території Північного Кавказу на завершальному етапі або по закінченні скіфських передньоазійських походів.

<<Вгору