Столове срібло Європи XVI–XX ст. (сторінки історії)

Виставка “Столове срібло Європи XVI-XX ст. (сторінки історії)” проходила з 11 червня 2007 р. до 30 вересня 2008 р. в двох окремих виставкових залах Музею історичних коштовностей України. Серед його численних колекцій є значна кількість експонатів, які відображають європейські побутові традиції, що складалися протягом трьох століть, допомагаючи дослідити естетичні уподобання, процес відбиття у ювелірному мистецтві різних стильових напрямків.

Експозиція виставки

Відкриття виставки

На виставці було представлено понад 300 експонатів. Основу їх складали речі з колекцій Музею історичних коштовностей. Окремі предмети надав зі своїх фондів Національний музей історії України, а також приватні київські колекціонери.

Срібні столові прибори з’являються у побуті не раніше XVI ст. Серед  представлених на виставці, найдавнішими були ложки кінця XVI ст. У XVII ст. столовий посуд поступово урізноманітнюється: з’являються нові види посудин для пиття, а ложки, виделки та ножі стають необхідним атрибутом сервірування столу. Серед інших витворів цього часу – чарки, кухлі, стопи, стакани, блюда, виготовлені у провідних ювелірних центрах Європи.

Ще більшого поширення срібний посуд набуває під час розквіту бароко та рококо (XVIII ст.). У моді були не лише окремі предмети сервірування столу, але й вишукані столові сервізи, володіння якими стає символом заможності. Серед них є й окремі предмети, що належали представникам відомих польських шляхетських родин з теренів України.

Столове срібло XIX ст. вирізняється різноманітністю функціонального призначення. На цей час у всій Європі ювелірне виробництво концентрується як в численних невеликих майстернях, так і на досить значних фабриках та фірмах. На виставці демонстрували витвори знаменитих російських фірм: Хлєбнікова, Сазікова, братів Грачових. Були також і вироби відомої української ювелірної фабрики І. Заходера (м. Бердичів). Стосовно ж стилів, то в середині століття панує художній напрямок, що отримав назву “історизм”, а витвори останньої чверті XIX ст. позначені впливом нового стилю – модерну.

У ХХ ст. столове срібло стає доступним більш широким верствам населення. На срібних предметах відбивається перевага раціонального та функціонального над естетичним. Хоча початок століття дає ще багато вишуканих “аристократичних” витворів, насамперед, російської фірми Фаберже, зразки яких експонували на виставці. У довоєнній Європі на ювелірне мистецтво великий вплив мали німецькі майстри з їх виразною манерою декорування предметів. Їх витвори поряд зі зразками з інших європейських країн також були на виставці.

Демонстрували у вітринах  і окремі зразки столового срібла  радянського виробництва 20–70-х років XX ст. Однак загальна “імперська” тенденція нівелювання стилів, характерна для часів СРСР, не позбавила можливості пробитися паросткам національних культур. Так, наприклад, традиційні за формою витвори майстрів з Кубачів (Дагестан) вирізняються тільки їм притаманними орнаментальними мотивами, виконаними в техніці черні.

В останні роки намітилась тенденція активного відродження культури столового срібла. Ця виставка з її ретроспективним поглядом на досягнення у цій галузі була звернена як до художників, дизайнерів, майстрів-ювелірів, так і до майбутніх споживачів вишуканих предметів сервірування столу.

<< Вгору