Кіммерійці (IX – VIII ст. до н.е.)

Мистецтво художньої обробки металу зародилося ще в сиву давнину. Археологічні знахідки свідчать, що вже e III–II тисячоліттях до н.е. майстри Стародавнього Сходу виготовляли вишукані прикраси і декоративно-ужиткові речі з дорогоцінних металів. На території України вироби ювелірного мистецтва набули поширення у І тисячолітті до н.е., з початком доби раннього заліза – в епоху застосування його як основного матеріалу для виробництва знарядь праці та зброї, переходу в степах до кочового скотарства, значних етнічних та культурних змін. Одна з найцікавіших сторінок історії пов’язана з кіммерійцями, скіфами, сарматами – кочовими іраномовними племенами, котрі майже 15 століть панували на широких просторах українських степів. Вони мали багато спільних рис, породжених способом господарювання – скотарством, яке не могло стабільно забезпечувати кочові племена засобами існування. Тому кочовики постійно воювали, захоплюючи нові землі-пасовиська, грабуючи інші народи.

Кіммерійці – перші племена, відомі за назвою, яку донесли до нашого часу давньогрецькі міфи, літературні твори, ассирійські клинописні тексти. І степовики-кочовики і землероби лісостепу на початку I тисячоліття до н.е. застосовували схожу зброю (мечі, списи, стріли), кінське спорядження, конструкція якого свідчить, що коней запрягали у колісниці, а також використовували як верхових.

За писемними джерелами, кіммерійці – грізні воїни-вершники, котрі у VIII–VII ст. до н.е. завдавали нищівних ударів наймогутнішим державам Стародавнього Сходу, їхні образи – кіннотників з луками, мечами, списами – відтворили давні митці на вазах, рельєфах як звитяжних вояків.

Саме з кіммерійських поховань походять найраніші ювелірні вироби. Вони становлять невелику групу предметів, що слугували оздобами зброї кіммерійських вояків, кінського спорядження, одягу, культових і побутових предметів.

Кіммерійському мистецтву були притаманні геометричні мотиви: спіралі, кільця, хрестоподібні, прямокутні та ромбоподібні фігури, лунниці, розетки, меандри. Для виготовлення металевих прикрас майстри застосовували різні технічні прийоми: лиття за восковою моделлю, кування, тиснення, різьблення та паяння. Деякі предмети інкрустовано скляними вставками, що надавало їм більшої декоративності.

Шпилька (?)
VIII ст. до н.е.
З кургану поблизу с. Вільшана,
Черкаська обл. Розкопки 1984 р.

Пластина – прикраса ременя
VIII ст. до н.е.
З кургану Висока Могила поблизу
с. Балки, Запорізька обл. Розкопки 1971 р.